- посивіти
- поседе́ть, посиве́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
посивіти
Смотреть что такое "посивіти" в других словарях:
посивілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до посивіти 1). || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Який став сірим, набув сірого відтінку … Український тлумачний словник
посивілість — лості, ж. Стан за знач. посивілий … Український тлумачний словник
посивіння — я, с. Дія за знач. посивіти … Український тлумачний словник
посивілий — 1 дієприкметник від: посивіти посивілий 2 прикметник який став сірим … Орфографічний словник української мови
посив — способный, годный, подходящий, полезный , стар., др. русск. посивъ способный , посивьнъ способный, годный , посивиɪе благополучие (Срезн. II, 1233 и сл.), цслав. посивьнъ χρήσιμος. Обычно сближают с др. инд. c̨ēvas любезный, милый, дорогой ,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
посивіти — си/ві/ю, си/ві/єш, док. 1) Стати, зробитися сивим, сивішим. || перев. над чим, коло чого, у чому. Дуже довго займатися чим небудь, виконувати якусь роботу тощо. 2) Стати сірувато білим, набути сірого відтінку … Український тлумачний словник
посивіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посивіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
посиветь — посив еть, ею, еет … Русский орфографический словарь
білий — а, е. 1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. ||… … Український тлумачний словник
лейкотрихія — ї, ж. Посивіння волосся; сиве волосся внаслідок вродженої відсутності в ньому пігменту … Український тлумачний словник
